Метод, за допомогою якого деякі спритні ділки з табору об’єднаної опозиції намагаються за будь-яку ціну перекласти відповідальність за власні прорахунки на правлячу Партію регіонів, в народі прийнято називати шахрайством або методом «переведення стрілок на запасні рейки». Якщо ж говорити у буквальному розумінні, то цей шахрайський метод в народі давно охрестили намаганням перекинути власні проблеми «з хворої голови на здорову».
Деякі впливові «демократи» настільки успішно працюють в даному напрямку, що періодично втрачають реальність, постійно виходячи за рамки правового поля та норми існуючої в суспільстві моралі, одночасно звинувачуючи «у найтяжчих гріхах» своїх політичних опонентів. Не помічаючи, що цим самим вони підтверджують мудре народне прислів’я: «На злодієві й шапка горить».
Особливо галасливий рейвах, який супроводжується звинуваченнями правлячих «регіоналів» у національній зраді, піднято у «демократичних» ЗМІ з приводу нібито «гальмування» президентом та урядом «єдино правильного» курсу держави на євроінтеграцію. Найцікавішим у зазначеній ситуації є те, що голослівним звинуваченням з боку «демократів» піддано якраз спроби керівників держави захистити права та інтереси найбідніших прошарків населення, зберегти найбільш ефективні, наукоємкі та конкурентоздатні галузі промисловості і сільського господарства. На кінець, зберегти та захистити внутрішню стабільність у державі, її територіальну цілісність.
Слухаючи «аргументи» та псевдопатріотичну риторику наших записних «демосів», спроможних хіба що вихваляти «західну модель» суспільного розвитку та критикувати «тоталітарний» Схід, пересічний український громадянин іноді втрачає реальність, спроможність самостійно розібратись в суті демагогічних заяв та обіцянок цих горе-ораторів, визначити справжню мету їх політичних устремлінь.
Але ж справжня мета цих політиків вже давно відома широкому колу фахівців. Вона, як правило, не виходить за межі власних (шкурних) інтересів, обмежуючись рамками гонорарів, якими «демократичний» Захід щедро фінансує цю 5-ту колону в Україні ще з часів розвалу СРСР. Для підтвердження зробленого нами висновку розглянемо конкретні приклади «патріотичної» діяльності лідерів та активістів української «демократичної» опозиції, які діють у тісному контакті з представниками західних політичних кіл. Особливо яскраво це можна прослідкувати на прикладі спільної організації в Україні т. зв. «помаранчевої» революції. Найбільші зусилля в її організації, поза всяких сумнівів, тут проявили наші західні сусіди та одночасно «адвокати» – поляки, які не лише вчили наших «демократів» майстерності  успішно здійснювати державні перевороти, а й щедро  забезпечували організаційну, фінансову складові цих переворотів.
А чому б не бути щедрими не за власний рахунок. Адже полякам за їх посередницькі послуги в організації «кольорових» революцій на пострадянському просторі не лише списали всі попередні державні борги, а й надали чималу фінансову допомогу. І хто може з впевненістю сказати, який відсоток цієї допомоги опинився у власних кишенях польських «спритків» та «гарнюнь»?..
Перепадали «крихти» цієї допомоги й до кишень наших «демосів», які за короткий термін потрапили до списків найзаможніших громадян України, успішно закінчили західні наукові заклади, очолили «фонди», «інститути», «громади», діяльність яких фінансується Заходом. Ще в період відомого студентського «голодування» в Україні (1990 р.) ряд активістів, наближених до студентських організацій «Громада» в Києві та «Студентськє братство» у Львові протягом сталого періоду отримали щедру фінансову допомогу зі США. Фінансова «підкормка» вже тоді передбачала, як відомо, роботу українських організацій на користь єдиної світової наддержави.
За підрахунками фахівців, починаючи з 1992 року Заходом в Україні запроваджувалось понад 800 (офіційно було зареєстровано 600) програм закордонної допомоги на загальну суму, еквівалентну 4,6 млрд. доларів США, в тому числі американською стороною було надано понад 50% цієї суми. Чи варто нагадувати нашому читачеві про те, що на життя простого українця зазначені фінансові вливання жодним чином не вплинули. Але вони швидкими темпами перетворили на новітніх «панів» деяких учорашніх «дисидентів», «голодуючих» студентів, членів спілки радянських письменників та вчасно «перефарбованих» чиновників.
Об’єктивне вивчення питання впливу західних держав на внутрішню та зовнішню політику України у минулому, на наш погляд, є надзвичайно актуальним сьогодні, оскільки інформація, яка щоденно надходить до нашого відома з чисельних вітчизняних та зарубіжних ЗМІ, свідчить про активізацію діяльності чисельних закордонних «фондів» та «інститутів». Цими «фондами» та «інститутами» через чисельну армію українських «гранітоїдів» задіюються відпрацьовані роками методи компрометації державних інституцій незалежної України, з негативної сторони зображується діяльність представників правлячої партії, державних чиновників. Одночасно з цим, формується однозначно позитивний образ опозиціонера, основною метою діяльності якого є буцімто «боротьба за права пересічного українця, його щастя і достаток».

Розуміння підступних методів організації державних переворотів, відпрацьованих західними «адвокатами» незалежної України, дозволить громадянам нашої держави уникнути чергового потрясіння, здатного не лише серйозно погіршити стабільність в українському суспільстві, а й нанести удар по суверенітету країни, створити загрозу її подальшому існуванню.


"Бійтеся "данайців”, що приносять подарунки!”

Про «керівну та спрямовуючу» роль США в запровадженні на теренах країн світу т. зв. «політики керованого хаосу» сьогодні не говорить лише лінивий.

В рамках надання «допомоги» у проведенні виборчих кампаній об’єднанню «Батьківщина» західними політиками фактично надається підтримка в організації опозиційної діяльності. Ще у березні 2010 року керівництвом ВО „Батьківщина” було підписано угоду з Міжнародним республіканським інститутом (МРІ, США) про співпрацю на період опозиційної діяльності. В рамках угоди іноземцями передбачалося розроблення для активістів партії т.зв. програми підготовки фахівців (тренерів) з проведення навчань.
Міжнародний республіканський інститут (МРІ) США та Фонд Конрада Аденауера продовжують здійснювати приховану (через громадські організації) підтримку, в тому числі фінансування, опозиційних політичних сил, зокрема партії ВО «Батьківщина».
Так, 21-23 січня 2013 р. в м. Києві (готельний комплекс «Сенаторс парк») Центром політичних студій (ЦПС, м. Київ) проведено четвертий етап проекту «Вища політична школа», присвячений питанням підготовки тренерів місцевих семінарів та подальшого розвитку цієї громадської структури. Фінансування заходу у сумі 89 тис. грн. забезпечив Благодійний фонд Богдана Гаврилишина (зареєстрований у Швейцарії, фінансується також за кошти американського бізнесмена Дж. Сороса).
Під час заходу його учасників (всього 30 членів ВМГО «Батьківщина молода» з різних регіонів України,) готували до проведення масштабних навчальних та організаційних заходів у своїх регіонах з питань підвищення ефективності діяльності молодіжних структур, формування кадрового та фінансового резерву для участі у політичних процесах, впливу на суспільно-політичну обстановку в регіоні як окремо, так і у співпраці з «материнською» партією. Окремі виступи запрошених тренерів носили також характер політичної агітації, спрямованої на критику існуючої влади та переконання молодих активістів у необхідності спротиву її ініціативам  на  місцях.
Крім учасників та організаторів на семінар в якості гостей також були запрошені менеджер молодіжних програм Міжнародного республіканського інституту США С. Гергель та директор Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні та Білорусії (ФРН) Ніко Ланге. Іноземні функціонери активної участі у самому семінарі не брали, натомість активно спілкувалися з його учасниками та організаторами у неофіційній обстановці. Вони повідомили присутнім, що на даний час МРІ не сформував бюджет на 2014 рік. Через це залишаються не визначеними дати проведення наступних етапів проектів Центру політичних студій, які фінансуватимуть МРІ та Фонд Конрада Аденауера. При цьому, вказані особи запевнили організаторів заходу, що в п.р. структури, які вони представляють продовжуватимуть підтримувати діяльність ЦПС.
Контакти з метою збору тенденційної інформації про обстановку в регіоні і державі, в цілому, здійснення впливу на внутрішню ситуацію в країні відбуваються також на рівні місцевих лідерів цього об’єднання.
Навесні 2012 р. один з керівників Чернігівської обласної організації ВО «Батьківщина»  отримав від Міжнародного фонду "Відродження” грант в сумі 25 тис. доларів США на впровадження на території області проекту "Реалізація методики громадського моніторингу – основа прозорості державних закупівель” (реєстраційний № 46212). Офіційно проектом передбачалось проведення громадського моніторингу діяльності тендерних комітетів під час закупівлі ними товарів та послуг на потреби діяльності місцевих органів влади, виконання державної політики у сфері сім’ї та молоді, фізичної культури і спорту, а також високовартісних тендерних процедур. Разом з тим, через реалізацію зазначеного проекту потрібно було організувати механізм збору тенденційної інформації про діяльність влади й правлячої партії з метою її подальшого використання в заходах "чорного піару” і передачі іноземній стороні для розробки інформаційних акцій проти України в ході передвиборної кампанії. Слід зазначити, що заявку на отримання від МФ "Відродження” вказаного гранту місцевий партійний активіст подавав як представник регіональної НГО "Молодь – ХХІ століття”, хоча не є її членом, а сама ГО до цього жодного разу не співпрацювала з МФ "Відродження”, однак керівництво закордонної інституції прийняло рішення саме на його користь.
17.05.2013 року на всі регіональні осередки ОО «Батьківщина», надійшла пропозиція центрального офісу вказаної політичної сили про прийняття участі помічників народних-депутатів у семінарі-тренінгу, присвяченому – «Мистецтву написання проектів (грантів)».
В ході проведення вказаного заходу помічники депутатів повинні були отримати теоретичні знання та практичне розуміння процесу написання (основні структурні компоненти) та подання грантових проектів, методики формування їх бюджету.
Вказані заходи, на думку окремих керівників ОО «Батьківщина», у майбутньому дозволять залучати додаткові фінансові ресурси для діяльності вищевказаної політичної сили в регіоні, особливо в розрізі роботи з громадами в межах виборчих округів депутатів–мажоритарників.
Наприкінці лютого в першій декаді березня 2012 року депутат Ужгородської міської ради Василь Гнатків (колишній керівник міського осередку ВО "Батьківщина”, фракція БЮТ), в рамках програми "Відкритий світ” (фінансується Конгресом США), перебував з ознайомчим візитом в США. В ході програми обміну члени української делегації (представників органів самоврядування різних міст України) відвідували міста Вашингтон, Чікаго і Літл Рок, в ході яких відбулись зустрічі з керівниками апарату Державного департаменту США, сенаторами штатів, науковцями Джоржтаунського Університету, мерами міст і губернаторами. Основною метою  візиту української делегації було їх ознайомлення з політичною системою і особливостями місцевого самоврядування у США.
Під час візиту, у дискусіях з різноманітними американськими політиками, конгресменами, сенаторами, в тому числі й Комітеті з міжнародних відносин, члени делегації неодноразово підіймали питання, пов’язані з судовим процесом та засудженням Ю.Тимошенко. В дискусіях американські посадовці відзначали даний судовий процес як «політично заангажований», а судове рішення по справі - як таке, що прийняте з порушеннями законодавства.
Іноземці також здійснюють вигідний для них вплив на українські ЗМІ. Так, керівництво ТРК «Чорноморська», яке підконтрольне та фактично належать народному депутату України (член фракції БЮТ у ВР України), голові КРО ВО «Батьківщина» А. Сенченку (в 90-х роках був членом ради директорів, віце-президент по Європі компанії «IFEX Global» (Філадельфія, США) підтримує контакти з відділом преси, культури та освіти Посольства США в Україні, Фондом розвитку ЗМІ (неурядова організація при Посольстві США, що спеціалізується на підтримці незалежних ЗМІ), «Айрекс» (міжнародна некомерційна організація, що спеціалізується на підтримці незалежних ЗМІ і розвитку інститутів громадського суспільства, США), «Інтерньюз – Україна» (міжнародна неурядова організація, що підтримує професійні і незалежні ЗМІ, США).
Співпраця А. Сенченко з закордонними структурами насамперед пов’язана з його комерційною діяльністю з компаніями Швейцарії ("Pabuji Investment AG”)  і Ліхтенштейна (СП "Кэш ЛТД”, "Grousax AG” ).
Торкається міжнародна співпраця іноземців з представниками ВО «Батькіщина» й інших питань. 18.04.2013 року в м.Луцьку перебували співробітники українського представництва Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) Кейт Сомвонсрі та Ірина Смоліна. Декларована мета візиту – презентація спільного проекту з Управлінням юстиції Волинської області, який передбачає надання безкоштовних юридичних консультацій населенню.
Зазначені функціонери Агенства США з міжнародного розвитку  в неофіційному режимі провели зустрічі з деякими місцевими лідерами ВО «Батьківщина».
 28 липня 2012 року в м. Дніпропетровську на території культурно-розважального центру «Бартоломео» функціонерами «Національно-демократичного інституту» (США) проведено одноденний семінар «Побудова ефективних комунікацій виборчої кампанії кандидата» для представників регіональних виборчих штабів об’єднаної опозиції «Батьківщина» з східних та південних областей України (Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська, Харківська, Одеська, Миколаївська, Херсонська, АР Крим та м. Севастополь). Всього у заході взяло участь близько 50 осіб.
 Представники регіонального молодіжного крила ВО «Батьківщина» (Донецька область) через центральну структуру ВМГО «Батьківщина молода» брали участь в окремих семінарах, ініційованих українським представництвом Фонду ім.К.Аденауера (Німеччина).
Основою темою вказаних семінарів була підготовка активістів даної структури  до політичної діяльності (необхідність побудови громадянського суспільства в Україні, підвищення ролі місцевих громад у прийнятті рішень, що торкаються інтересів мешканців того чи іншого регіону, проведення якісної агітаційної компанії тощо).
На теперішній час закордонна сторона як правило фінансує оплату проживання, харчування та компенсацію проїзду до місця проведення відповідних заходів (семінарів, круглих столів тощо).
23 листопада 2011 року в м. Ужгороді в приміщенні конференц-залу готельного комплексу «Дует-Плюс» відбувся «круглий стіл» експертів під назвою «Організація широкого та відкритого громадського обговорення питань вдосконалення виборчого законодавства в Україні. Захід був організований т.зв. «Громадським консорціумом виборчих ініціатив», до якого входять Всеукраїнські громадські об’єднання «Комітет виборців України», «ОПОРА», «Український незалежний центр політичних досліджень» та «Лабораторія законодавчих ініціатив» (м. Київ), в рамках проекту «Сприяння подальшому зміцненню виборчих процесів в Україні», за фінансової підтримки Євросоюзу та Координатора проектів ОБСЄ в Україні.  
Під час окремих зустрічей в регіонах місцеві активісти ВО «Батьківщина» іноді передають іноземцям сумнівну, неперевірену інформацію, яка не сприяє міжнародному іміджу нашої держави. Так, 1 червня 2011 р. в м.Житомирі перебував керівник політичного відділу посольства США в Україні Гарет Вон, який після офіційної зустрічі з мером обласного центру Володимиром Дебоєм, зустрівся в офісі обласної організації ВО «Батьківщина» з регіональними лідерами вказаної політичної сили. Під час зустрічі активісти обласної партійної організації передали іноземцю документи, які, на його думку, свідчать про причетність місцевого керівництва до корупційних дій, пов’язаних зі зловживаннями в сфері земельних відносин, причетність до незаконних кадрових рішень. При цьому «бютівці» просили Г.Вона передати отримані ним матеріали американським та міжнародним структурам, які складають рейтинги інвестиційної привабливості України.
Досить популярними в середовищі активістів ВО «Батьківщина» є скарги закордонним представникам на незаконні переслідування місцевої влади, які нерідко носять упереджений характер та не підтверджуються.
Керівник харківської обласної організації ВО «Батьківщина» А. Аваков, який відвідав Італію (м. Рим), 27 листопада 2012 р. провів інформаційну акцію по звинуваченню уряду та Президента України в політичних репресіях. Інформаційний захід був спеціально запланований на 27 листопада – день народження Ю. Тимошенко. Завдяки особистим контактам А. Аваковим було вирішене питання щодо залучення до участі в інформаційній акції журналістів іноземних ЗМІ та політичних діячів країн Євросоюзу, зокрема, мера м. Рим. Під час заходу було наголошено на нібито наявних фактах політичного переслідування в Україні (кримінальні справи стосовно Ю. Тимошенко та членів її уряду та самого А. Авакова), а також висловлено подяку італійському народу та взагалі країнам Євросоюзу за підтримку. До участі у цьому заході долучились окремі депутати від ВО «Батьківщина», що спеціально прибули до Риму.  
Керівники Чернівецького обласного осередку ВО «Батьківщина» передали керівнику Представництва Єврокомісії в Україні Жозе Тейшейра 100 тисяч підписів на підтримку Юлії Тимошенко, з яких 20 тисяч було зібрано на території Чернівецької області. До іноземця було також доведено інформацію про проблеми, які існують в регіонах, передано список людей, які нібито причетні до ув’язнення Ю. Тимошенко, для прийняття стосовно них санкцій з боку Євросоюзу.
28 листопада 2011р. під впливом прихильників Ю. Тимошенко представники  Конгресу Румунів України   провели збори за участі представників від Чернівецької, Одеської та Закарпатської областей (всього 50 осіб), під час яких  висловили занепокоєння процесами, які відбуваються в Україні та ознаменувалися політичними переслідуваннями, ув’язненням Юлії Тимошенко та застосуванням до неї «тортур» в камері СІЗО.  Під час засідання було прийнято заяву, в якій вимагалось негайно звільнити Юлію Тимошенко, Юрія Луценка та інших політичних в’язнів, зняти з них усі  звинувачення та повернути їм можливість повноцінної політичної діяльності. Крім цього, на зборах було прийнято рішення звернутися до Європейського Союзу з вимогою втрутитись у внутрішньополітичні процеси в Україні та застосувати санкції до тих українських чиновників, які несуть безпосередню відповідальність за «політичні репресії». 29 листопада 2011 року текст заяви було переданно до Генерального консульства Румунії в м. Чернівці.
29.10.11 року головою Тернопільської обласної організації ВО "Батьківщина”, депутатом ВР України В.Деревляним підготовлено на адресу Президента Європарламенту та представників дипломатичних представництв іноземних держав звернення про початок політичних переслідувань на території Тернопільської області, зокрема про порушення прокуратурою Тернопільської області кримінальної справи проти організатора акції протесту на підтримку Ю.Тимошенко, голови Зборівської РО ВО "Батьківщина” М.Піня.
24-25 вересня 2011 р. в м. Івано-Франківську за фінансування та організації Міжнародного республіканського інституту (МРІ, США) відбувся семінар для депутатів міської ради обласного центру.    Серед інших на заході розглядалися питання повноважень та обов’язків депутатів, особливостей бюджетного процесу в міській раді, розпорядження комунальною власністю, стратегічного планування діяльності органів місцевого самоврядування.
Крім цього, присутній на заході директор програм МРІ в Україні К. Холзен, за власної ініціативи, провів ряд зустрічей з головами місцевих осередків опозиційних партій. Зокрема, під час бесіди з головою МО ВО «Батьківщина» Р.Терешко він цікавився суспільно-політичною ситуацією в області, наявними ресурсами партії, кількістю активістів та процентом підтримки серед виборців, взаємовідносинами з іншими політичними силами області, передусім, ВО «Свобода» та ПР. Одночасно, К.Холзен запевнив Р.Терешка у подальшій підтримці з боку МРІ програм та проектів направлених на підтримку опозиційних політичних сил в Україні, передусім ВО «Батьківщина». Як приклад, запропонував за кошти  МРІ навчати активістів цієї партії, задіяних у виборчому процесі.
Хід заходу свідчив про поглиблення співпраці Фонду Конрада Аденауера (ФРН) з лідерами та активістами ВО «Батьківщина». Зокрема, вказана діяльність набуває нових форм, окремі з яких можна розглядати як втручання у внутрішні справи України з-за кордону в інтересах вказаної політичної сили. Так, стало відомо, що окремі іноземні донори, в тому числі і Фонд К. Аденауера, з вересня п.р. надають підтримку лише тим проектам ГО «Демократичного альянсу» (ДА), в яких безпосередньо залучені представники опозиційних партій, передусім ВО «Батьківщина». В ході перемовин (жовтень п.р.) щодо реалізації одного з нових проектів ДА Н.Ланге рекомендував керівництву вказаної громадської організації погоджувати свої подальші дії з народним депутатом України Є. Сусловим (керівник ВМГО «Батьківщина молода»).
У свою чергу, народний депутат від фракції «БЮТ-Батьківщина» Євген Суслов, з метою формування у представників європейських інституцій негативного ставлення до «антидемократичних процесів» в Україні, під егідою ВМГО «Батьківщина молода» та допомоги Фонда Конрада Аденауера організував проведення 8-11 вересня 2011 р. у столиці держави м. Києві з’їзду молодіжної організації Європейської народної партії. Захід відвідали близько 80 представників з 27 країн Європи. Тема з’їзду – «Демократичні процеси в Україні 1991-2011: результати 20 років».  Крім участі у круглих столах, учасники заходу відвідали засідання Печерського суду та побували біля Лукянівського СІЗО. Після цього учасники з’їзду прийняли резолюцію, в якій зазначається, що в Україні «мають місце вибіркове застосування закону та політичні переслідування», «мають місце авторитарні тенденції, включно з обмеженням свободи слова у ЗМІ».
Заступник голови партії «Батьківщина»  Григорій Немиря весь цей час продовжує лобіювати інтереси Ю.Тимошенко через впливові закордонні зв’язки. Так, під час 8-ї Ялтинській щорічної зустрічі (2011 р.) «Україна і світ: спільні виклики, спільне майбутнє», яка проходила 15-18 вересня, Г.Немиря провів переговори з Комісаром ЄС з питань розширення та європейської політики сусідства Штефаном Фюле, під час яких наполягав на невідкладному прийнятті Європарламентом резолюції по «справі Тимошенко». Як зазначає Г.Немиря, вказана резолюція повинна бути прийнята до 27 вересня (день початку судових дебатів) і опублікована у вітчизняній та закордонній пресі.
28 травня 2013 року громадською організацією «Асоціація «Український правозахисний альянс» (керівник – Демченко С.О., одне з статутних завдань – аналіз факторів, що сприяють виникненню умов для корупції) скеровано запити щодо фінансування ВО «Батьківщина» іноземними компаніями. У документах зазначено, що раніше компанія Ridge Consulting Limited (Англія) надавала послуги, рахунки за які надсилалися на адресу віце-прем’єр-міністра України Г. Немирі. Загалом третіми особами, а саме компаніями Fidfun Consulting Limited, Bestmax Limited, Foxdale Busines Group Limited, Nelson Partners LLP сплачено 40 рахунків на загальну суму 339060,74 фунтів стерлінгів.
При цьому, виконавчий директор Ridge Consulting Limited Ніл Патті публічно підтвердив справжність документації стосовно рахунків, а Г. Немиря заперечує свою причетність до послуг, наданих кампанією на користь ВО «Батьківщина».
Тому в запитах стверджується, що у відповідних дорученнях ім’я Г. Немирі використано невідомими особами без його відома, тобто платежі вказаних компаній на користь Ridge Consulting Limited є безпідставними.
Зазначені запити скеровано у вищевказані іноземні кампанії, окрім Ridge Consulting Limited, їх копії – в державну поліцію Латвії, Генеральну прокуратуру України, Приватне Підприємство «Українська Правда» та в Громадянський рух «Чесно».
Не дивлячись на це, президент «Асоціації «УПА» С. Демченко вважає, що кошти, перераховані на адресу Ridge Consulting Limited мають кримінальне походження, оскільки рух фінансових потоків свідчить про ознаки легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.
19 та 20 квітня 2012 року, в м. Кіровограді відбулася презентація спільного німецько-польсько-українського проекту для студентської молоді "Європа у валізі 2012”.
Вказану гуманітарну програму представляли функціонери Фонду К.Аденауера (німці - Рахель Зібер та Юлія Міхальські, українка – координатор проектів вказаного фонду в Україні Анна Рожнятовська), представники польської Фундації ім. Р.Шумана (поляки – Адам Гняздовські та Мальте Коппе).
Захід організував керівник Кіровоградського обласного осередку "Батьківщина молода”, депутат Кіровоградської обласної ради Р.Колісніченко.
Після офіційної презентації бесіда відбувалася в режимі діалогу, під час якого найбільш активним був Р.Колісніченко, який намагався вияснити чи планується запровадження фінансових та інших санкцій з боку Євросоюзу до української влади у зв’язку з політичними переслідуваннями в Україні. Наголосив, що опозиційні політичні партії та громадські організації в Україні потерпають від утисків з боку українських силовиків та висловив прохання порадити як їм здійснювати політичну діяльність в таких умовах.
Іноземці повідомили, що Євросоюз добре поінформований щодо політичної ситуації в Україні та діяльності опозиції. Зазначили, що так звані "санкції” вже діють у вигляді прохолодного відношення до В.Януковича з боку керівництва ЄС. Крім того, ними було наголошено, що у разі прийняття рішення щодо застосування до України економічних санкцій, це не буде пов’язано з кримінальним переслідуванням лідера опозиції Ю.Тимошенко.


Поділяй та владарюй!

-    Что, сынку, помогли тебе твои ляхи?
(Тарас Бульба).

Аналізуючи тривалий процес втручання польських політиків до внутрішніх справ України, який відбувається протягом останіх років, починаючи з підступного розвалу СРСР, можна зробити висновок про переслідування цими політиками подвійної мети.
З одного боку, вони безумовно відробляють дивіденди, отримані від заокеанських (американських) кукловодів (маємо на увазі списання багатомільярдних боргів і надання фінансової допомоги Польщі), та намагаються відігравати роль своєрідних провідників американських інтересів в ЄС та на Сході.
З іншого боку, - польські політики прагматично домагаються посилення своєї присутності в Україні та плекають надію відновлення власних національних інтересів, в тому числі й територіальних. Як заявив один з польських політиків у колі своїх однодумців: «Ми - поляки ніколи не повинні забувати про наш Львів, про наші східні креси. Зараз, як ніколи раніше, утворилась сприятлива ситуація, яка дозволяє нам відіграти назад те, що було втрачено в минулому столітті. Варто лише вміло грати на протиріччях серед українців. Майбутнє працює на нас - поляків. Четверта Річ Посполита, яку буде будувати наша правиця після очікуваної перемоги на виборах, повинна народжуватись в довоєнних кордонах».
Безпрецендентними у т. зв. "демократичному” світі можна вважати офіційні та неофіційні рішення вищих органів польської держави, що приймались з приводу тодішньої виборчої кампанії в Україні.
Так, 22 жовтня 2004 року польський Сейм 330 голосами "за” (проти – 12, утрималися – 22) прийняв Ухвалу, в якій закликав владу України "забезпечити під час виборів…дотримання усіх демократичних стандартів”. Ухвала підкреслювала, що "вільні та чесні вибори становлять гарантію поглиблення інтеграції України з євроатлантичними структурами”.
Тобто цим документам парламент іншої держави вказував подальшу дорогу України – до євроатлантичних структур, не питаючи думку самих українців щодо цього.
Тодішній президент Польщі А. Квасьневский ще 02.12.2004 року, тобто до прийняття рішення Вищим Адміністративним Судом України щодо непередбаченого законодавством України третього туру голосування, в інтерв’ю польському  телеканалу TVN 24 зробив заяву про доцільність повторення нового туру голосування в Україні з тими ж самими кандидатами – В. Януковичем та В. Ющенком, цим самим спричинивши певний тиск на рішення вищої судової інстанції України (в Польщі всім було відомо, що А. Квасьневский, як і в наш час, є посередником між Вашингтоном, ЄС, з одного боку, та українським вищим керівництвом, з іншого). З ранку 03.12.2004 року ця заява кілька разів цитувалась польськими ЗМІ.
В зв’язку з цією заявою, навіть деякі провідні журналісти, політики та дипломати з європейських країн звернули увагу українських представників на те, що «воля Вашингтону та ЄС, озвучена А. Квасьневским, практично не дає незалежній судовій інстанції України права вибору. Очевидно, що після такої заяви суд прийме рішення на користь української опозиції». На думку цих дипломатів, А. Квасьневский, працюючи на Вашингтон та лідерів ЄС, плекав надію отримати престижну посаду в ООН або європейських структурах, оскільки термін його другої каденції завершувався. Цей прогноз, як бачимо, виправдався, оскільки сьогодні той же А. Квасневський, в товаристві з П. Коксом, продовжує тиснути на Україну, диктуючи їй кабальні умови підписання асоціації з ЄС.

Крім цього, окремі іноземні журналісти, політики та дипломати під час «помаранчевого» шабашу неофіційно заявляли українським представникам, що в їх середовищі викликає здивування поведінка керівництва МЗС України, яке не реагує відповідним чином на грубе порушення інструкцій дипломатами, що підписали офіційну заяву про підтримку української опозиції (спільну заяву на підтримку опозиції під час українських президентських виборів підписали понад 500 українських дипломатів, відповідні офіційні заяви зробили деякі посли та прес-секретар МЗС М. Лубківський).
В демократичних країнах, підкреслювали вони, немислимо, щоб чиновники, які порушили службові інструкції, продовжували залишатись на  своїх посадах и отримували зарплатню з державного бюджету.
Відверте та грубе втручання у внутрішні справи України продемонстрували під час виборів в Україні також інші офіційні вищі посадові особи польського уряду, провідні політики з ЄС. Так, ще 28.11.2004 р. в приміщенні Ради Міністрів РП тодішній прем’єр-міністр Польщі Марек Белька провів закриту нараду, участь в якій брали депутати Сейму, представники структурних підрозділів ОБСЄ, міжнародні спостерігачі за проведенням виборів в Україні. В своєму виступі на нараді Белька поставив завдання щодо напрямків роботи представників Європи, в т. ч. Польщі, в Україні під час проведення виборів. Він вимагав підготовки кожним представником Заходу детальних звітів, аналітичних записок та рекомендацій для відпрацювання "Програми дій”, яка дозволить досягти потрібного Польщі результату виборів.
Всі присутні на закритій нараді розуміли, що таким результатом буде кінцева перемога В. Ющенка. Враховуючи ту обставину, що М. Белька був особою, наближеною до президента РП, його вказівка була сприйнята як позиція польського президента, позиція впливових політиків Вашингтону та ЄС.
В рамках т. зв. "Вишеградської групи” РП вислала 90 своїх спостерігачів для контролю за переголосуванням 2-го туру виборів. Крім цього, Польща послала ще 60 оглядачів, незалежно від намірів інших держав колишнього соцтабору. Ще 50 поляків поїхали до України в рамках ENEMO (Європейська сітка організацій, які проводять моніторинг виборів). В цілому поляки в числі 13 тис. іноземних спостерігачів склали чисельну команду в 3 тис. осіб.
Крім цього, студентська ініціатива „Вільна Україна” та Польсько-український форум організували власну місію спостерігачів.
Цей крок – чергова ініціатива варшавських студентів, які впродовж кільканадцяти днів щодня влаштовували маніфестації на підтримку «демократичної» опозиції в Україні після 2-го туру виборів.
В зазначеній місії, організованій «Вільною Україною» взяли участь близько 200 осіб. Ця команда міжнародних спостерігачів пройшла вишкіл у Фундації ім. С. Баторія в Варшаві.
Свій внесок у підбір, навчання та фінансування спостерігачів зробила також Організація українців Польщі (ОУП), яка повністю контролюється закордонними центрами ОУН. Цим питанням, зокрема, займався один з лідерів ОУП Петро Тима, який був присутній на першому турі виборів в Україні в якості міжнародного спостерігача.
На належному рівні було організоване фінансове забезпечення контролю за виборами в Україні. Організаторами виїзду спостерігачів від Польщі видавалось  кожному з них по 2 тис. злотих (понад 600 доларів США). На цю проблему жваво відгукнувся польський прем’єр  М. Бєлька, який частково профінансував проект з резервного фонду державного бюджету.
Польські позаурядові організації в часи підготовки «помаранчевої» революції не лише вишколювали та фінансували представників української опозиції, а й брали безпосередню участь в організації масових заходів на території суверенної України. Так, варшавська "Школа лідерів” брала участь в розробці плану блокування м. Києва, який передбачувалося задіяти у випадку застосування українською владою силового варіанту розв’язання політичної кризи в державі. Планом  передбачувалося блокування доріг на в’їзді до м. Києва, з метою не пропустити колони силовиків та військових. Навожу текст цього плану (переклад оригіналу українською мовою):

-    Київська область та м. Київ:
1.    Чернігівська траса Е – 95 (КП на в’їзді до Києва)
8 КАМАЗів по 4 на кожному напрямку, 300 осіб.
Відповідальний – Сачавський Анатолій Михайлович;

2.    Бориспільська траса Е – 40 (КП на в’їзді до Києва):
8  КАМАЗів по 4 на кожному напрямку, 300 осіб.
Відповідальні – Затхей Валентин Михайлович
                            Стрельник Віктор Михайлович;

3.    Брест-Литовське шосе У – 40 (КП на в’їзді до Києва):
8  КАМАЗів по 4 на кожному напрямку, 300 осіб.
Відповідальний – Черненко Валерій Михайлович;

4.    Одеська траса Е – 96 (КП на в’їзді до Києва):
8  КАМАЗів по 4 на кожному напрямку, 300 осіб.
Відповідальний – Шаль Віталій Степанович;

5.    Варшавське шосе Е – 373 (КП на в’їзді до Києва):
8  КАМАЗів по 4 на кожному напрямку, 300 осіб.
Відповідальний – Пасльон Леонід Леонідович;

6.    6.  Обухівська траса (КП на в’їзді до Києва):
8  КАМАЗів по 4 на кожному напрямку, 300 осіб.
Відповідальний – Бурикін Віктор Михайлович;

7.    Шосе в напрямку Кончи-Заспи:
8  КАМАЗів по 4 на кожному напрямку, 300 осіб.
Відповідальний – Очеретяний Василь Якович.

Всього 56 КАМАЗів та 2100 осіб.

Задіювати цей план тоді не довелося, оскільки тодішній президент України Л. Кучма виявився досить кмітливим переговірником та ввічливим партнером офіційного представника ЄС, польського президента А. Квасневського, з яким вони з’їли не одну вечерю «при свічках», розрулюючи обстановку у напрямку просування до президентського крісла «помаранчевого» кандидата В. Ющенка.
Як і в період підготовки «помаранчевої» революції в Україні, в наші дні надзвичайну активність демонструє екс-президент Польщі А. Квасьневский. Газета «Киевский вестник» за 07.12.2013 р. надрукувала заяву прес-служби ЦК КПУ (див. «Квасьневский подталкивает митингующих к радикализации»), в якій процитовано наступні слова народного депутата України від КПУ Сергія Гордієнко:
«Как только градус напряженности на улицах столицы упал, тут же появилось обращение Квасьневского, подстегивающее митингующих к более решительным действиям…
Европейский политик заявил следующее: «Если сторонники интеграции будут решительными, смогут сохранить динамику протеста, тогда Янукович пойдет на уступки, согласится на увольнение того или иного министра, возможно, даже премьер-министра».
По мнению КПУ, данное обращение заслуживает правовой оценки Генпрокуратуры: «Если это мирная акция протеста, почему тогда господин Квасьневский говорит о «более решительных действиях»?.. Складывается впечатление, что европолитик призывает людей захватывать еще больше зданий для размещения протестующих…».
В антиурядових виступах на київському майдані взяли участь інші впливові польські політики та громадяни цієї країни, а польський прем’єр Дональд Туск навіть офіційно вимагав пояснень української сторони з приводу «побиття громадян Польщі, які брали участь в… маніфестаціях на Майдані Незалежності» (див. газ. «2000», 06.12.2013 р.).   
Антиукраїнські дії А. Квасьневского та інших «демократичних» політиків європейських країн досить красномовно характеризує відомий український письменник Олесь Бузина (див. газету «Сегодня», 09.12.2013 р.):
«Все это (масові заворушення в м. Києві. – І. Н.) происходит при открытом содействии и вмешательстве во внутренние дела Украины европейских дипломатов и чиновников. Разве Польша и Германия потерпели бы на своей территории то, что перед митингующими (к тому же отнюдь не выражающими мнение большинства граждан страны) выступали бы с призывами министр иностранных дел Украины или лидер Партии Регионов? Так почему же на Майдане посмели появиться  глава МИДа Германии Гидо Вестервелле и г-н Качинский? Почему открыто провокаторскую роль в разжигании страстей  в Киеве играет бывший польский президент Квасьневский? Я понимаю, что у правящей клики Евросоюза истерика. Ее попытка превратить Украину в полуколонию с открытыми настежь на Запад дверьми и прочими местами на грани срыва. Но зачем же настолько плевать в душу той Украине, что унизительную ассоциацию «под Евросоюз» никогда не примет? Неужели г-н Квасьневский не понимает, что имеет дело со страной не только Мазепы, но и Богдана Хмельницкого? Неужели открытый гомосексуалист Гидо Вестервелле, три года назад «вышедший замуж» за своего бойфренда в Германии, и буквально «опустивший» Майдан своим присутствием, не догадывается, что такие европейские «ценности» мы не приемлем?».    
Але чи може зрозуміти запитань, поставлених О. Бузиною політик, який вже давно не згадує навіть своїх близьких родичів, що загинули від рук бандерівських вбивць? Кілька років тому, зустрічаючись з польською громадою Житомирської області, тодішній президент А. Квасьневский був змушений виправдовуватись з приводу свого загравання з сучасними послідовниками колишніх оунівських вбивць безвинних польських жінок та дітей. Тоді він пояснив українським полякам, що робить це з метою примирення між двома народами, адже його родина також постраждала від рук бандерівців.
З метою примирення між двома народами А. Квасьневский влітку 2013 року підтримає більш помірковану резолюцію польського сейму щодо «Волинської різанини» поляків, вчиненої бандерівськими бандами 1943 року. Тим самим він нанесе «удар в спину» 148 народним депутатам Верховної Ради України, які звернулись з листом до польського парламенту, пропонуючи визнати «Волинську різанину» геноцидом мирного польського населення.
Зазначимо, що все це дійство нав’язується українцям ділками, які називають себе «європейськими демократами», які вчать нас як правильно жити, виховувати своїх дітей – майбутнє покоління українців…
Спільно з нацистами з ВО «Свобода» на українське, законно вибране народом керівництво, продовжується відвертий тиск та шантаж не лише з боку поляків, а й впливових американських та інших європейських політиків. Характерний зміст у цьому відношенні містить заява народного депутата України від ПР Олега Царьова, у якій названі конкретні прізвища іноземних діячів, що відверто та брутально втручаються у події в Україні, демонстративно порушуючи не лише закони нашої держави, а й міжнародне право (див. нижче).