Топонімічні битви в Кіровограді загострилися майже рік тому, і набули ознак ідеологічної, політичної і психічної хвороби.Чим ближче винесення остаточного рішення щодо перейменування Кіровограда, тим сильніше у місті цілеспрямовано розхитується ситуація навколо його назви. Прихильників української назви почали широко бруднити, вішати ярлики. Обєктом такого цькування стали заслужений журналіст України Юрій Матівос та також журналісти Дмитро Сінченко, Світлана Орел. В бій пустили не лише анонімів та супер-писак Боська, Трубачова, Мармера, Бажан, Степанову, Любарського, але і «науковців» Олександра Чорного, Костя Шляхового, Миколу Тупчиєнка і освітнього корупціонера Віктора Громового, який спромігся народити термін для патріотичних статтей – «матівосятина». Лють і жовчність вже почала зашкалювати, і виходити через край.
Нижче наведу більшу частину анонімного шедевра с сайту підконтрольного панові Стрижакову: «Чим ближче винесення остаточного рішення щодо перейменування Кіровограда, тим сильніше у місті цілеспрямовано розхитується ситуація навколо його назви. Днями розпочалася агресивна антидемократична кампанія проти позиції більшості кіровоградців, замовниками якої є місцеві олігархи. Так, наразі низка громадських організацій наполягають, аби, не враховуючи думки містян, Кіровоград примусово перейменували в Інгульськ. Однак, якщо подивитися на список даних організацій, стає очевидним, що відстоюють вони інтереси аж ніяк не громади. Більше половини з них перебували або перебувають на утриманні у екс-нардепа-тушки Андрія Табалова. Зокрема, мова йде про представників Правого сектору, груп спортсменів, церковників та блогерів, яких забезпечує олігарх. З більш-менш відомих, до прикладу навести можна ГО «Ніхто, крім нас», «Асоціація політичних наук», осередок фрі-файту. Головним завданням цієї антидемократичної кампанії є те, що назву місту має обрати Верховна Рада, а не громада Кіровограда. Власне, про те, що думка людей нікого не цікавить, проплачені псевдопатріоти говорять вже відкрито. – Перейменування міста – не є питанням місцевого значення, – каже самопроголошений експерт Дмитро Сінченко. – Перейменуванням міста має займатись Верховна Рада. Активну участь у дестабілізації ситуації в Кіровограді бере ще один відомий місцевий олігарх Станіслав Березкін через сайт «Перша електронна газета». Пішаки нардепа Малики ведуть тривалу та агресивну інформаційну кампанію проти позиції більшості жителів Кіровограда, принижуючи прихильників історичної назви та настирливо просуваючи нав’язану назву Інгульськ. Замість того, аби домогтися відтермінування перейменування Кіровограда, чого хоче фактично 80% населення обласного центру, місцеві олігархи цілеспрямовано збурюють суспільство. Вони розпалюють конфлікт, нав’язуючи неприйнятну для більшості городян назву.»
А самі нібито нічого не нагнітають… Немає по місту десятків бігбордів та сітілайтів на «тему Єлис(з)авети». А далі таке мудре висловлювання, яке стосується в першу чергу самих «шалених єлісаветинців з вкинутими в це шаленими грішми: «Такими діями декілька багатіїв відверто підштовхують місто до штучного протистояння, які в умовах війни є антидержавними.”
То виходить, що сам злодій волає: « Тримай злодія!». Нахабні пропагандисти «рускага міра» ставлять все з ніг на голову, і оголошують себе «українськими державниками», і навіть з державними прапора виходять на свої про кремлівські збіговиська.
І от у день вшанування Тараса Шевченка ця « єлисаветградська орда» «перейменувала» місто в Єлисаветград, приліпивши банер з російською назвою. А патріотів, які припинили цей антиукраїнський шабаш, проросійські ЗМІ оголосили хуліганами.
Голова міського осередку РПЛ Сергій Кашуба прокоментував цю ситуацію у мережі ФБ:
« Поки “лідєр абщественаго мнєнія” (маеться на увазі екс-кандидату мери українофоб Артем Стрижаков) катається по Страсбургам, його мікро проект руського міра в нашому місті накривається не тешо лаптями, а мідним тазіком! Сьогодні, в День народження Кобзаря, місцеві сєпарасти спробували тиснути на місцеву і Верховну Ради, змінивши вивіску на в”їзді в місто на банер з “лісапетградом”! Але, як то звично буває з недалекими людьми, замість тиску отримали по зубах в прямому і переносному сенсі – повторні громадські слухання з перейменування міста СКАСОВАНІ! Круті перці, які відчували себе володарями життя, переграли самі себе ))) Проект “міста Новоросії” захлинувся в Кіровоградику!
Сьогодні, коли два головних вандали міста кинули банер до ніг городян, серед шуму, сміху людей було чути як десь високо в небі курличуть лелеки, зазиваючи весну))) Дякую всім, хто поруч! А, особливо, Стрижакову, який своїм PR поставив жирну крапку і змусив міського голову Райковича зректися “лісапедистів”!»
Але звертає на себе увагу і ще «троянський коник у конюшні патріотів» Максим Сінченко, старший брат більш відомого Дмитра. Цього «історика-дослідника» не чіпають, не бруднять… І тут він додосліджувався, його прорвало, і він здійняв нестерпний галас за українську назву… Єлисавет, яка не дуже офіційно іноді вживалася у часи української революції (1917-1920)… А діло трапилося перед березнем, і як тут не здогадатися, що таке «єлисаветинське вразумлєніє» , то і ніщо інше. як подарунок тещі, відомій і місті українофобці під 8 березня…
А ще сайт «Єлисаветградський тиждень», що має лише кілька сотень відвідувачів на добу, зробив галас про хакерські атаки на нього. Хто на що спромігся… Одні на банер-провокатор, другі на хакерську атаку, треті на брудні публікації, чеверті на ярлики для опонентів… Всі дружно працюють на «рускій мір»… Мабуть справа має «перспективу», або сьогоденний фінансовий зиск… А гроші у цій справі крутяться шалені! На одну зовнішню рекламу, чай в самоварах, підвіз на акції до міської ради. і навіть у Київ під Верховну Раду не 100 000 вартий!!!
Вся ця орда погрязла в такомуантиукраїнському бруді, що бруду на них вже не помітно, бо то колір обраної ними ідеї. Ситуація з нагнітанням напруги очевидна, як і близький програш проросійських сил. Але ця орда навіть отримавши навіть облизня не вгамуються, якщо їх гарно не приструнити. Та їхали б собі на рашку, де на Алтаї є таки Єлизаветград, «рускій мір» навколо. Не їдуть, бо мабуть за бунти в Україні гроші платять, а там доведеться працювати по-іншому. Та і чи потрібні вони комусь і ще для чогось? Ідеологічне бидло, і в Африці теж бидло, тільки обліплене кусючими мухами.
То ж ідея Президента про позбавлення громадянства за сепаратизм дуже своєчасна та слушна. Лише посилити її треба ще депортацією на «історичні землі рускага міра» та конфіскацією «зайвого українського майна».
Василь Чорний
